Мобілізація та військовий облік жінок: 16 запитань до юриста

З 1 жовтня в Україні запроваджують військовий облік для жінок певних професій. Що це означатиме для жінок: як визначити спеціальність – за дипломом чи місцем роботи? Що буде в разі, якщо жінка не стане на облік? Які є виключення, якщо жінка має дітей?

На ці та інші питання дав відповідь юрист громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) в місті Чугуїв Роман Лихачов. 

1. Що змінює Наказ Міністерства оборони від 11.10.2021р №313 у військовому обліку жінок в порівнянні із тим, як це було раніше?

Майже нічого, крім того, що розширився перелік спеціальностей, за якими жінок можуть призивати на службу. 

Минула редакція Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» також містила норму, згідно з якою жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю та придатні до служби, беруться на військовий облік військовозобов’язаних. 

Проте, Законом України № 1357-IX від 30.03.2021р. повноваження з визначення переліку спеціальностей, споріднених з військовими, перекладено на Міністерство оборони України, яке, своїм Наказом №313 цей перелік значно розширило, та на сьогодні чи не кожній спеціальності визначено її військовий аналог, а, відтак, і на представниць вказаних спеціальностей та професій покладено обов’язок стати на військовий облік.

2. Хто з жінок має стати на військовий облік до 1 жовтня?

Військовому обліку підлягають усі жінки у віці від 18 до 60 років, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я.

Перелік включає фахівчинь з галузей хімії, біології, медицини, радіотехніки та телекомунікацій, ІТ-індустрії, науковиць з фізики, астрономії, географії, працівниць зі сфери харчових технологій, медицини, ветеринарної медицини, фізичної реабілітації, психології, стоматології, економіки, поліграфії та видавничої справи. 

Повний та детальний перелік тут:  Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних;

3. Як стати на облік?

Стати на військовий облік потрібно у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (колишній комісаріат) за місцем реєстрації, а у разі неможливості –  за місцем постійного перебування.

Необхідні прийти й надати такі документи:

• заява про взяття на облік;
• паспорт або ID-картка;
• ідентифікаційний номер;
• документ про здобуття спеціальності/професії;
• довідка з роботи із зазначенням спеціальності, за якою жінка працює;
• свідоцтво про народження дітей/документ про опіку;
• свідоцтво про шлюб;
• фотокартки 3х4.

4. Як визначити спеціальність – за дипломом чи по факту працевлаштування?

Це питання до кінця не врегульовано. 

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці – досвідом роботи та КВЕДи фізичної особи-підприємця. 

Тож остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначає  територіальний центр комплектування. 

5. Якщо жінка змінить спеціальність, це звільняє її від необхідності ставати на військовий облік?

Відповіді на це питання наразі немає. 

У разі набуття освіти за відповідною професією, жінка буде підлягати військовому обліку. Яким чином буде проходити механізм отримання даних про набуття жінкою відповідної професії чи спеціальності поки не зрозуміло. 

6. Чи повинні студентки ставати на облік?

Поки у студентки немає диплома, в неї немає спеціалізації й професії. Відповідно, вона не може підпадати під цей перелік. Але якщо студентка хоче, вона може взяти довідку з університету про її спеціалізацію і стати на облік за власним бажанням.

Студентку не можуть примусово мобілізувати, поки у неї на період навчання є відстрочка. Вона може бути мобілізована лише добровільно, якщо медкомісія визнає її придатною до служби.

Також у Наказі Міноборони не вказано, чи потрібно ставати на облік, якщо людина ще навчається і не отримала фах, але вже працює за однією зі спеціальностей з переліку.

7. Що буде з тими, хто повинен стати на облік, але не зробив цього?

Людину не можуть штрафувати, якщо вона не є військовозобов’язаною. Але якщо жінка не стає на облік, то як громадянка вона порушує правила військового обліку.

За порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов’язаними та резервістами передбачена адміністративна відповідальність. Йдеться про штраф від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів, тобто від 510 до 850 гривень.

При цьому, якщо жінка не встигла стати на облік, це не можуть трактувати як ухилення від призову, що передбачає кримінальну відповідальність.

У кримінальному кодексі сказано про ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку – тобто тих, хто вже стоїть на військовому обліку. Якщо жінка не стала на військовий облік, то вона не є військовозобов’язаною, тому це не кримінальна відповідальність.

8. Чи буде примусова мобілізація для жінок?

В нас діє другий указ президента про мобілізацію, якщо не рахувати періоду довоєнного стану антитерористичної операції. Коли ми аналізуємо ці укази, там не йде мова про гендерне розмежування – жінок та чоловіків. Там вживається єдиний термін «військовозобовʼязані особи». Тобто де-юре і сьогодні жінки мали б бути мобілізованими примусово.

9. Чи можуть жінці вручити повістку на вулиці?

Вручати на вулиці повістку – законно, а ось виписувати повістку на вулиці будь-якою особою — ні. Українське законодавство не визначає, де саме треба вручати повістку. З огляду на цю «сіру зону», у Збройних силах вважають, що уповноважені особи можуть робити це в будь-якому місці. 

Менше з тим, затверджена форма повістки передбачає, що її повинен виписати на конкретну особу керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати).

10. Чи можуть жінки вільно виїжджати за кордон з жовтня?

Допоки особа не стала на військовий облік, вона не є військовозобов’язаною, а отже, може перетинати кордон вільно.

На період воєнного стану військовозобов’язаним жінкам обмежать виїзд за межі України, оскільки законодавство про військовозобов’язаних не розділяє за статтю заборону на виїзд. Це не стосується тих, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.. Військовозобов’язані жінки під час воєнного стану не можуть виїхати за межі України крім тих, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації (стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). 

11. Чи є якісь застереження до призову жінок, пов’язані із дітьми?

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

12. Як бути, якщо в родині чоловік служить, а жінка теж військовозобов’язана, але має доглядати дитину?

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

13. Які є ще виключення щодо призову?

Виключення для жінок такі самі, як і для чоловіків. Їх визначає закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у статті 23.  Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами та організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції або під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

14. Якщо жінка має спеціальність, яка не вказана в переліку для мобілізації, але хоче вступити до лав ЗСУ, як це зробити?

Так, жінки можуть вступити на військову службу в добровільному порядку 

Зараз в Україні жінка може добровільно піти до лав ЗСУ, не важливо яку вона має професію. Далі буде так само. 

15. Які обмеження для військовозобов’язаних жінок існують?

Законодавство не розрізняє військовозобов’язаних жінок та чоловіків

Відповідно, на жінок, які стануть військовозобов’язаними, поширюються ті самі норми, що й на військовозобов’язаних чоловіків.

Обов’язки, які мають виконувати жінки на військовому обліку, описані в постанові Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних»:

• бути на військовому обліку за місцем проживання;
• з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах;
• не змінювати місце проживання без дозволу військового комісара, після оголошення мобілізації та у воєнний час;
• проходити медичний огляд та лікування;
• проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
• за сім днів прийти до територіального центру для зняття з військового обліку, якщо треба змінити місце проживання, поїхати у відрядження, на навчання, у відпустку чи лікування (на більше, ніж три місяці за межі України). Також якщо змінюється місце проживання у межах міста, але в іншому адміністративному районі;
• за сім днів повідомляти органам, в яких перебувають на військовому обліку, про зміну сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи й посади;
• негайно повідомляти територіальним центрам комплектування (органам СБУ) про втрату військово-облікового документа.

16. Чи можуть жінку без бойового досвіду відправити на службу в зону бойових дій?

Жінки, які раніше не проходили військової служби, не направляються на передову.  

Представник Генерального штабу повідомив, що жодний військовозобов’язаний  не буде залучений до бойових дій за відсутності попередньої бойової підготовки. А саме, громадяни України, які не проходили військової служби, можуть бути мобілізованими до центрів ЗСУ для навчання. Така підготовка в навчальних центрах проходитиме за скороченими термінами (7-20 діб в залежності від складності спеціальності).

Довідково. Громадські приймальні УГСПЛ безоплатно надають юридичну підтримку постраждалим від війни. Якщо ви потребуєте такої допомоги, наші контакти ТУТ.

Громадські приймальні УГСПЛ, що допомагають постраждалим від війни, працюють за підтримки Програми USAID Ukraine «Права людини в дії».

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі