В середу, 26 жовтня, відбувся черговий обмін полоненими між Росією та Україною. Додому повернулися 10 українських військовослужбовців. За повідомленням Міністерства оборони України, станом на початок жовтня проведено 24 обміни, в результаті яких з російського полону звільнили 808 осіб. Втім тисячі українців досі перебувають в неволі у нелюдських умовах.
Чому неможливо дізнатися про точну кількість українців в російському полоні? Про це журналісти Espreso.TV розпитали виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченко
На сьогодні інформація про військовополонених є закритою. За останніми даними від Ірини Верещук, Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, у російському полоні перебувають дві з половиною тисячі українських громадян. Це після великого обміну та повернення українських жінок-військовополонених.
Скільки ще перебувають у полоні, скільки тих, хто не був зареєстрованим та не потрапив у статистику, достеменно невідомо. Ці люди можуть вважатися особами, які зникли безвісти, або місце перебування яких не встановлено. Тому кількість військовополонених, насправді, може бути вищою за дві з половиною тисячі.
Коли людина потрапляє в полон, її мають зареєструвати. На цю особу створюють картку військовополоненого, яку згодом передають українській стороні, і яка перебуває в Міжнародному комітеті Червоного Хреста. Проте велика кількість військовополонених в Росії проходить повз цю процедуру, оскільки російська сторона не оформлює їх відповідно до стандартів. З українського боку таких випадків, наскільки відомо, не відбувалось.
Ті, хто був зареєстрований офіційно, мали змогу писати листи своїм рідним і отримувати листи у відповідь через Міністерство реінтеграції. Така проста річ є прикладом дотримання права військовополонених.
Може здаватись, що російській стороні навіть вигідніше показати якомога більший список з військовополоненими. Але з тими, хто випадає з будь-яких записів, з будь-яких реєстраційних супроводів, росіяни можуть поводитись безконтрольно і порушувати їхні права. Неповідомлення про статус особи, яка потрапила в полон, вже є порушенням, оскільки в такому випадку навіть неможливо проконтролювати місце та умови перебування.
Залишити відповідь