Законодавство про строкову службу в армії часто зазнає змін. Тож час від часу виникає необхідність їх аналізувати. Особливо багато запитань виникає щодо порядку вручення повісток. Отже, розберемо цей аспект більш детально.
Вручення повісток регламентується «Положенням про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом». Це положення затверджене постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2002 р. № 352.
Хто має право на вручення повістки:
- працівники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;
- посадові особи районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (це — структура органів місцевого військового управління, яка покликана замінити систему військових комісаріатів);
- роботодавці (керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності);
- керівники навчальних закладів;
- управителі багатоквартирних будинків, власники будинків;
- посадові особи територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки;
- співробітники територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
Цей перелік є остаточним. Тобто ніхто інший, у тому числі працівники поліції, ЗСУ, територіальної оборони такого права не мають.
Де можуть вручити повістку.
Законодавство не встановлює ніяких обмежень про місця їх вручення. Тож повістку можуть вручити будь-де. Це може бути громадське місце, повістку можуть вручити за місцем роботи, навчання, проживання і навіть на блок-пості.
Порядок вручення повісток.
Спочатку у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки формується повістка з персональними даними того чи іншого призовника, яку підписує повноважна особа. А далі починається етап вручення. Особи, які мають на це право, вручають призовнику вже готову, заповнену повістку.
Перше і найголовніше – повістку повинні вручити, а не виготовляти, або заповнювати за присутності призовника (окрім випадків його перебування у приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Заповнення бланка повістки на блокпосту, в громадському місці – незаконне.
Отримавши повістку, не поспішайте її підписувати. Ретельно прочитайте, перевірте наявність у ній такої інформації:
- Ваше ПІБ та адреса проживання;
- вид повістки (мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; куди необхідно прибути (повна адреса) та дата прибуття (число, місяць, рік і година);
- назва органу, печатка, підпис, ПІБ керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
Якщо під час вручення повістки мають місце порушення порядку, – ваше завдання зафіксувати це. Найефективніший спосіб – відеофіксація, наприклад, за допомогою мобільного телефона. Також це може бути аудіо фіксація, запис на диктофон, але тоді необхідно детально й чітко проговорювати вголос всі дані, скажімо, дату, ПІБ, учасників, суть порушень тощо. Можуть бути у нагоді свідки та відповідні ваші письмові заперечення біля графи, в якій розписуєтеся за отримання повістки.
Часто повістки намагаються вручити на блок-постах, де заборонена відеофіксація. За таких випадків рекомендуємо її все ж проводити, але так, аби в кадр не потрапили сам блокпост, його укріплення. Наприклад, знімайте згори вниз, тоді в кадрі опиняться ваші документи, пустий бланк повістки та процес її незаконного заповнення.
У випадку вашої відмови отримати повістку уповноважена особа у присутності свідків складає акт про таку відмову. Цей документ є належним підтвердженням повідомлення вас про необхідність прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідальність за неявку за повісткою
Тут важливо розуміти вид повістки, за якою хтось не з’явився.
Якщо її отримали «вперше», наприклад, для уточнення даних, проходження медичної комісії – то настає адміністративна відповідальність (210-1 КУпАП – штраф 1700-3400 грн).
Якщо ви вже пройшли медичну комісію і за повісткою зобов’язані були прибути для відправлення до військової частини – то це вже кримінальна відповідальність (ст. 336 ККУ – позбавлення волі від 2 до 5 років).
Залишити відповідь