Відповідальність за участь у «референдумі» окупантів

Відповідальність за участь у «референдумі» окупантів

Джавеліна БайрактарДжавеліна Байрактар

Наприкінці минулого місяця російські загарбники спробували зімітувати  на Херсонщині «референдум» про входження області до складу росії. Проте лише мізерна кількість мешканців під шаленим тиском і погрозами окупантів взяла у ньому участь. 

Нагадаємо,  за організацію та участь у такому «референдумі»  передбачена кримінальна відповідальність. І деякі люди на визволених територіях області вже її несуть. Як повідомила вчора, 27 жовтня, Херсонська обласна прокуратура чотирьом учасникам незаконного референдуму на тимчасово окупованій території  обрано безальтернативний запобіжний захід – тримання під вартою. Вони підозрюються у колабораційній діяльності, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України).

За даними слідства, четверо мешканців Бериславського району погодилися взяти участь у роботі виборчої комісії, створеної окупаційною владою для проведення псевдореферендуму про вихід зі складу України та приєднання до РФ тимчасово окупованої території Херсонщини.

З 23 по 27 вересня 2022 підозрювані у супроводі озброєних російських військових ходили по домівках  з бюлетенями та урною, схиляючи брати участь у незаконному голосуванні. А потім передали бюлетені так званій голові виборчої комісії для підрахунку результатів.

Отже, яке покарання може бути застосоване до тих, хто брав участь у незаконному голосуванні, — пояснює юрист громадської приймальні благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я», адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Данилов.

Насамперед треба провести  їх умовний поділ за категоріями.

  1. Це особи, що брали активну участь у підготовці та проведенні «референдуму», працювали у 
  2. «комісіях» тощо.
  3. Ті, що прийшли «голосувати» та активно підтримували «референдум».
  4. Ті, що прийшли голосувати під примусом чи погрозами насильства.
  5. Люди, що не брали участь у голосуванні, але окупанти використали їх персональні дані. 

Так, за ч.2 ст. 111 Кримінального кодексу України можуть притягнути до відповідальності за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України у воєнний час – карається позбавленням волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацію майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території – караються позбавленням волі від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю  від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

Якщо громадянин України організовував та проводив заходи політичного характеру, здійснював інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, або активно брав участь у таких заходах, така діяльність вважатиметься колабораційною. Тоді особа може підлягати відповідальності за ч.6 ст. 111-1 КК України,  на неї очікує позбавлення волі  від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

За положенннями ч. 1 ст. 111-1 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України – за це законодавець передбачає позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 10 до 15 років.

На теперішній час офіційна влада в Україні зайняла таку позицію: притягатимуть до відповідальності  виключно тих, хто голосував на «референдумі» добровільно. І це було б логічно, адже порушувати кримінальні справи проти тих, кого під дулом автомата привели на «дільницю», не справедливо. Але системний аналіз згаданих норм кримінального законодавства суперечить позиції влади. Ці норми не апелюють поняттям «добровільності». Тож за їх змістом до відповідальності може бути притягнутий будь-хто, що прийшов на «дільницю», незалежно чи зробив це добровільно, чи ні. І на думку багатьох правників, цю прогалину  в  законодавстві треба усунути. 

Що ж стосується осіб, які не брали участь  у «голосуванні» але їх дані  використали окупантами, то їх не можуть  притягнути до відповідальності. Але вони повинні бути готові, що під час розслідування правоохоронними органами всіх обставин  «референдуму» та підтвердження їх непричетності, їх можуть опитати,  чи взяти участь у  почеркознавчій експертизі.

Але треба запам’ятати: кожна ситуація є індивідуальною, і треба враховувати  конкретні дії особи, мету та мотиви таких дій, що цьому передувало і до яких наслідків призвело. 

Р. S. Отримати безоплатну правову або юридичну консультацію фахівців громадської приймальні благодійної організації «Фонд милосердя і здоров’я» можна за телефонами: + 380 66 790 9021 (Телеграм, Viber, Signal, WhatsApp) щодня з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 17.00.

Електронна адреса: [email protected]  

ВПО з Херсонської області у м. Вінниця, ви маєте можливість звернутися за безкоштовною правовою допомогою за номерами: +38 (066) 945 65 60 (Viber. Telegram), +38 (050) 535 54 06.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Схожi новини