Із 1 січня 2004 року в Україні є можливість створити секретний заповіт. Його суть полягає в тому, щоб максимально захистити таємницю заповіту. У статті 1249 Цивільного кодексу йдеться: секретним є заповіт, посвідчений нотаріусом без ознайомлення з його змістом.
Свій секретний заповіт людина подає нотаріусу в заклеєному конверті. На ньому повинен бути підпис заповідача. Якщо він зроблений не в присутності нотаріуса, треба особисто підтвердити, що це справді зробили ви. Якщо людина хвора або має фізичну ваду й не може підписатися власноруч, за її дорученням текст заповіту в її присутності підписує інша особа. Її підпис засвідчує нотаріус і вказує, чому заповідач не міг сам підписати документ.
На підписаному заклеєному конверті нотаріус ставить напис, що він посвідчує і приймає секретний заповіт на зберігання. Скріплює його печаткою в присутності заповідача, поміщає в інший конверт і опечатує. Зверху вказує прізвище, ім’я, по батькові, дату народження заповідача і дату прийняття на зберігання заповіту.
Опису вмісту конверта нотаріус не складає. Цю норму регулює наказ Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». У ньому йдеться, що нотаріуси посвідчують секретні заповіти, не ознайомлюючись з їх змістом.
Нотаріус повинен пояснити заповідачу, що текст заповіту треба викладати так, щоб його розпорядження не викликало неясностей чи суперечок.
Коли людина помирає, нотаріус, в якого зберігається заповіт, надають свідоцтво про смерть заповідача та інформацію про відкриття спадщини. Тоді він призначає день оголошення заповіту. Час цієї події повідомляє членам сім’ї та родичам спадкодавця, якщо знає місце їхнього проживання. Або робить повідомлення у друкованих засобах масової інформації.
У присутності зацікавлених осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт та оголошує зміст заповіту. Якщо заінтересована особа, якій повідомили про день оголошення, не з’явилася, зміст заповіту оголошують тим особам, які прийшли. А відсутню особу нотаріус ознайомлює з протоколом оголошення секретного заповіту. І робить про це відповідну відмітку, котру має підписати ця особа.
Протокол про оголошення заповіту підписують нотаріус та свідки.
У протоколі зазначають:
– дату, час та місце складання протоколу про оголошення секретного заповіту;
– дату посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту;
– прізвище, ім’я, по батькові осіб, які присутні при оголошенні, в тому числі свідків;
– відомості про те, що особи, які не з’явились на оголошення секретного заповіту, були про це поінформовані;
– стан заповіту (наприклад, наявність закреслених місць, поправок або інших недоліків);
– стан конверта, в якому був заповіт;
– весь текст заповіту.
Нотаріус попереджає свідків про відповідальність за шкоду, заподіяну ними внаслідок розголошення відомостей, які стали їм відомі після оголошення заповіту.
Якщо з тексту заповіту неможливо визначити справжню волю заповідача, нотаріус у протоколі записує витлумачений спадкоємцями текст заповіту та відомості про досягнення (чи недосягнення) між спадкоємцями згоди щодо його трактування. Якщо такої згоди немає, нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину. Тоді спадкоємці можуть вирішувати цей спір у суді.
Перед складанням секретного заповіту варто звернутися до нотаріуса й отримати вичерпну консультацію, як це зробити правильно, щоб у спадкоємців не виникали проблеми з оформленням спадкових прав. Оскільки заповіт, складений із порушеннями норм законодавства, може бути визнаний нікчемним.
Отримати безоплатну правову або юридичну консультацію фахівців громадської приймальні благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» можна за телефонами: +38 (066) 790 90 21 (Телеграм, Viber, Signal, WhatsApp) щодня з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00.
Електронна адреса: [email protected] або чат-бот на сайті.
Внутрішньо переміщені особи з Херсонської області в місті Вінниці можуть звернутися за безоплатною правовою допомогою за номерами: +38 (066) 945 65 60 (Viber. Telegram), +38 (050) 535 54 06.
Залишити відповідь