Близько 13 мільйонів українців покинули дім через війну з 24 лютого 2022 року. З них понад 5 мільйонів – залишилися в Україні, стали внутрішньо переміщеними особами. Цим людям доводиться починати заново все: шукати житло, школи й садки для дітей, а найголовніше – заробіток.
Як живуть ті, хто покинув або втратив дім через війну? Чому повертаються? Радіо Свобода поговорило з заступником голови представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Стівеном Роджерсом, який працює тут понад 10 років. Його дружина – родом із Харкова, тож для нього тема переселенців – не тільки робота, а й особистий досвід.
Ми вибрали головні тези з цієї розмови.
Що ми знаємо про переселенців
В Україні близько 5,3 мільйона внутрішньо переміщених осіб. 55 відсотків – це жінки. У кожній четвертій сім’ї є люди з інвалідністю. Майже кожна п’ята родина виховує дитину до 5 років.
30 відсотків від усіх переселенців – люди з окупованих Росією територій.
Найбільше живуть на Дніпропетровщині та Харківщині – усупереч поширеній думці про їхню концентрацію на заході країни. Люди, які виїхали із зони бойових дій, обирають ближчі до свого дому громади.
Читайте також: Допомога для переселенців: 6600 гривень від ООН
Головна проблема – відсутність роботи
Чимало переселенців повернулися в деокуповані рідні міста поблизу лінії фронту. Безробіття – один із ключових чинників, що впливає на це рішення. Майже 70 відсотків не мають стабільної роботи, за даними на кінець 2022 року. Людей, які працюють віддалено в ІТ чи схожих галузях, дуже мало. 20 відсотків – влаштувалися на гіршу роботу, нижчу за їхню кваліфікацію або з нижчим рівнем оплати. Тому що не було кращої. Для чверті переселенців допомога від держави – основне джерело доходу.
7 відсотків людей з охоплених війною регіонів мали бізнес. МОМ підтримує підприємства, які переїхали в інші області. Проводять конкурси, переможці отримують грошову підтримку.
Читайте також: Допомога для переселенців: 2500 гривень від Червоного Хреста
Що змінилося за останні місяці
Повертається більше людей, ніж виїжджає. Разом із біженцями до своїх домівок повернулося 5,5 мільйона українців. Енергетична криза не сильно вплинула на їхнє переміщення – люди цього не бояться, вони стали стійкіші. Безпека є важливим, але не ключовим чинником. Найперше – сумують за домом, родиною, друзями.
Читайте також: ACTED підтримує вагітних та багатодітні сім’ї
Де живуть внутрішньо переміщені особи
Більше як половина орендує житло, за даними на осінь 2022 року. 30 відсотків – живуть у родичів або друзів. Близько 2-3 відсотків мали своє помешкання в іншому регіоні. Приблизно стільки ж жили в незнайомих людей, які їх прийняли. У колективних центрах залишилося близько 4 відсотків переселенців. Їм немає куди податися, часто це старші люди.
Чимало колективних центрів розташовані біля лінії фронту. Здебільшого вони не пристосовані для життя. Це колишні навчальні заклади, літні табори. Там недостатньо приватності, туалети не розраховані на велику кількість людей упродовж тривалого часу.
МОМ допомагає центрам із сантехнікою, освітленням, кухонним приладдям, пральними машинами.
Читайте також: Міжнародна організація з міграції дає гроші на три місяці
Скільки людей залишаться на новому місці
На минулий місяць таких було 589 тисяч. Це переважно люди від 18 до 35 років. Головна їхня мотивація – безпека на новому місці й відсутність послуг у рідному регіоні.
Головні проблеми, з якими стикаються переселенці, – завищені ціни на оренду житла, дискримінація між самими ВПО, коли частина отримує допомогу від держави, а хтось – ні. Іноді місцевим не до вподоби, що на переселенців витрачають і так обмежені ресурси громади.
Читайте також: Програма Естонської ради працює у дев’яти областях
Чим допомагає МОМ
Міжнародна організація з міграції допомагає речами – ковдрами, ліхтариками, постіллю, предметами гігієни. А також опікується опаленням, ремонтами приватних будинків та центрів для переселенців. Надають медичну допомогу через мобільні клініки, закуповують ліки.
Людина може подзвонити на лінії МОМ, розповісти про свої потреби. Працівники організації перевірять, чи можуть допомогти. Якщо ні – з дозволу людини – передадуть її контакти тим, хто може її підтримати.
Читайте також: Всесвітня продовольча програма підтримує малозабезпечені сім’ї та пенсіонерів
Отримати безоплатну правову або юридичну консультацію фахівців громадської приймальні благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» можна за телефонами: +38 (066) 790 90 21 (Телеграм, Viber, Signal, WhatsApp) щодня з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00.
Електронна адреса: [email protected] або чат-бот на сайті.
Внутрішньо переміщені особи з Херсонської області в місті Вінниці можуть звернутися за безоплатною правовою допомогою за номерами: +38 (066) 945 65 60 (Viber. Telegram), +38 (050) 535 54 06.
Залишити відповідь